В статті автор розглядає методологію дослідження особливостей становлення та розвитку інституту ювенальної пробації в Україні. З точки зору діалектичного матеріалізму, ювенальна пробація має бути досліджена в контексті її дієвості та своєчасності в межах наявного розвитку та менталітету українського суспільства із наступним прогнозуванням її трансформації у часі.

Ключові слова: методологія, неповнолітній, ювенальна юстиція, ювенальна пробація, кримінальне правопорушення, кримінальний правопорушник, кримінальне законодавство, репресія.

Список використаних джерел

1. Шишка Р.Б. Організація наукових досліджень та підготовки магістерських та дисертаційних робіт: навч. посіб. Харків: Еспада, 2007. 368 с.
2. Максимук А.С.Методологічні засади дослідження гарантій прав неповнолітніх підозрюваних та їх реалізація під час досудового розслідування. Філософські та методологічні проблеми права. 2017. № 1. С. 76-86.
3. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посіб., 10-те вид., доповн., Львів: Край, 2008. 224 с.
4. Кучинська О.П. Поняття гарантій забезпечення прав учасників кримінального провадження. Адвокат. 2012. № 7 (142). C. 4–8.
5. Гриценко Є.С. Ювенальна пробація як механізм подолання злочинності неповнолітніх. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 2. С. 184-186.
6. Заморська Л.I. Системний пiдхiд у дослiдженнях правової реальностi. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2016. № 7. С. 38–44.
7. Звєрєвa І.Д. Соціальна, педагогічна та психокорекційна робота з неповнолітніми, засудженими до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі: Методичний посібник. Українська асоціація соціальних педагогів та спеціалістів з соціальної роботи, Християнський дитячий фонд, Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Київ: Науковий світ, 2006. 278 с.
8. Магомедова Я., Мільчевська Г. Формування соціальної активності неповнолітніх правопорушників в умовах ювенальної пробації. Проблеми освіти. 2019. Вип. 93. С. 224-234.
9. Тихомиров Д. Наукові методологічні підходи під час дослідження державної політики у сфері безпеки. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 3. С. 230-234.
10. Голіна В.В., Колодяжний М.Г. Кримінологічна політика України: сутність та передумови її формування. Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. Харків : Право, 2012. Вип. 23. С. 53-63.
11. Дослідження державних політик: методологія, процедури та європейські практики: монографія / за заг. ред. Л.В. Гонюкової, В.М. Козакова. Київ : НАДУ, 2018. С. 15-16.
12. Пехник А.В. Теоретико-методологічні основи дослідження політичного управління як системи. Актуальні проблеми держави і права. 2004. № 22 (82). С. 423-430.
13. Козич І.В. Політика в сфері протидії злочинності і системний підхід. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми кримінальної відповідальності» (10-11 жовтня 2013 року, м. Харків). Харків, 2013. С. 619-621.